Вітаємо Вас на сайті хірургічного відділення №1!
Працюємо заради здоров’я людей!
Ми любимо людей, любимо наше відділення та рідне місто! А так як справжня любов має свою історію, так і наше відділення має свою 25-річну історію виникнення та розвитку! Пов’язана вона з життям 16 міської лікарні міста Кривого Рогу, яку на даний період часу очолює лікар вищої категорії, керівник з великим досвідом Криштопа Ігор Петрович!
ІСТОРІЯ
«МІСЬКА ЛІКАРНЯ №16»
Історія створення міської лікарні №16 міста Кривого Рогу пов’язана з історією становлення Центрального гірничо-збагачувального комбінату.
Будівництво комбінату визначено Постановою Ради Міністрів СРСР від 06.05.1954 р., №836.
У квітні 1956р. Міністерство чорної металургії СРСР прийняло рішення про створення «Дирекції будівництва Центрального гірничо-збагачувального комбінату міста Кривий Ріг», якій: «…належить на базі родовища магнетитових та окислених роговиків Велика Глеюватка створити новий комбінат».
У березні 1957 р. інститутами «Кривбаспроект» та «Механобрчормет» затверджено проектне завдання будівництва, а вже 5 травня 1957 р. трикубовим екскаватором добутий перший ківш грунту у центральній виїзній траншеї №1.
У цей день почалися розкривні роботи. Через рік на центральному промисловому майданчику почато будівництво збагачувального комплексу.
21 квітня 1958 р. створений перший фельдшерський здоров пункт «Прикар’єрний».
Першою його завідуючою призначається Велика Катерина Яківна.
У липні 1958р. створюється фельдшерський здоров пункт селища Мирівське під керівництвом Скляр Галини Іванівни.
У листопаді цього ж року він реорганізується у лікарський здоров пункт та об’єднується з фельдшерським здоров пунктом «Прикар’єрний» у нову для Кривбасу медсанчастину.
24 листопада 1958р. стало днем народження медико-санітарної частини Центрального гірничо-збагачувального комбінату м. Кривого Рогу.
Будується промислова зона комбінату, а одночасно забудовується його житловий масив і вже у квітні 1958р. працівниками комбінату заселяються перші три чотирьохповерхові будинки на кварталах 36-44.
З введенням у дію першої черги комбінату у селищі Мирівське у жовтні 1959 р. створено відкрите поліклінічне відділення №1, цехове на 250 відвідувань у зміну та стаціонар на 100 ліжок, включаючи терапевтичне та хірургічне відділення по 50 ліжок.
Відділ охорони здоров’я виконкому Криворізької міської ради своїм наказом №302 від 12 жовтня 1959р. завершив створення нового у Кривбасі лікарняного об’єднання, названого «Міська лікарня № 16, медико-санітарна частина Центрального гірничо-збагачувального комбінату, м. Кривий Ріг».
Першим головним лікарем нового колективу медичних працівників призначена Яричевська Людмила Володимирівна.
У цей же час вона була єдиним лікарем у цій лікарні.
Тільки 31 грудня 1959 р. вона зустрічає та поздоровляє з наступаючим Новим роком свого першого підлеглого лікаря – Колесніченка Олександра Павловича.
Продовжується будівництво і росте комбінат, але не вистачає робочих рук і у лютому 1960 р. комсомол України оголошує Центральний гірничо-збагачувальний комбінат ударним комсомольським будівництвом.
У серпні цього ж року по комсомольським путівкам сюди направляються п’ять випускників Дніпропетровського медичного інституту.
21 березня 1961 р. комбінат виробив перші тони кінцевої продукції – концентрату.
У квітні цього ж року введена в експлуатацію перша черга переробки магнетитових різновидностей залізорудної сировини.
А 23 грудня 1961 р. Державна комісія підписала акт прийому у експлуатацію першої черги Центрального гірничо-збагачувального комбінату потужністю 9 млн. т сирої та 3,55 тис.т концентрату на рік.
Для надання медичної допомоги сім’ям працівників комбінату у головному селищі комбінату – кварталах 36-44 побудовані та у 1962 р. здані в експлуатацію міське поліклінічне відділення № 2 на 500 відвідувань в зміну та дитяча консультація на 250 відвідувань у зміну, кошторисною вартістю 760 тис. крб.
Першими завідуючими призначаються:
- поліклініки № 2 Угніч Марія Миколаївна;
- дитячої консультації Бойко Віра Іванівна.
Наприкінці 1962р. Державна комісія приймає у експлуатацію другу чергу комбінату, потужністю 6млн.т сирої окисленої руди та 2,1 тис.т концентрату на рік.
У травні 1963р. на комбінаті почала діяти перша в СРСР дослідно-промислова фабрика огрудкування концентрату з випалюванням окотишів на випалювальній конвейєрній машині.
Зростає комбінат і зростає чисельність його працівників. Для надання їм медичної допомоги безпосередньо на робочих місцях у 1965р. створюються фельдшерські здоров пункти «Центральний» та «Огрудкування».
А у травні 1966р. на території комбінату створюється перша у Кривбасі цехова поліклініка закритого типу на 500 відвідувань у зміну.
Першим її завідуючим призначається Анатолій Антонович Деркач.
Так на комбінаті з’явився ще один цех – цех здоров’я . Створений він був зусиллями піонерів:
- ідея належить завідуючому Криворізьким міським відділом охорони здоров’я , заслуженому лікарю України Віталію Миколайовичу Гужевському;
- теоретичне та практичне її обґрунтування його заступнику Ганні Григорівні Козаковій;
- підтримана матеріально директором комбінату, Героєм Соціалістичної праці Артемом Олександровичем Статкевичем;
- реалізована головним лікарем Володимиром Прокоповичем Топкою, який потім став кандидатом медичних наук, доцентом, завідуючим Дніпропетровським обласним відділом охорони здоров’я, директором Українського ДНДІ медико-соціальних проблем інвалідності.
З введенням у експлуатацію поліклінічної служби медсанчастина комбінату отримала логічне завершення.
Але стаціонарна служба не забезпечувала госпіталізацію працівників, які її потребували, проте не могли отримати.
Тому, у 1968р. керівництво комбінату прийняло рішення про реконструкцію недобудованого учбово-виробничого комбінату Центрального ГЗК під стаціонарний корпус.
Ініціатива належала директору комбінату Артему Олександровичу Статкевичу, а підтримана секретарем парткому Миколою Павловичем Хомяковим та головою профкому Олександром Івановичем Тараном.
Проектно-конструкторський відділ комбінату розробив проект реконструкції УКК під стаціонарний корпус на 240 ліжок і почалася реконструкція під контролем головного лікаря Анатолія Митрофановича Василенка.
А будівництво комбінату продовжувалося:
- у 1968р. закінчено будівництво промислової фабрики огрудкування;
- у 1969р. закінчено будівництво випалювальної фабрики.
Процес магнетизуючого випалювання ще не був вивчений і тому працівниками комбінату вирішувалися його науково-практичні проблеми та зроблена доповідь на УП Міжнародному конгресі по збагаченню корисних копалин у 1968р. А макети установок «Аерофон» та «Гратно-трубчаста піч» експонувалися на ВДНГ СРСР.
Новий стаціонарний корпус будувався та обладнувався за рахунок комбінату і це позначилось на термінах його будівництва.
Пройшло довгих шість років, змінилося керівництво комбінатом. Тільки 30 листопада 1973р. в основному селищі комбінату здані в експлуатацію новий стаціонарний корпус кошторисною вартістю 1млн. 478 тис. крб.
У основне селище комбінату, квартал 36-44, переводиться вся міська лікарня №16, а старий 100 ліжковий стаціонар та поліклінічне відділення у селищі Мирівське передаються міській лікарні №8.
Нові приміщення лікарня отримала зусиллями:
- директора комбінату Анатолія Івановича Клочка;
- секретаря парткому Івана Тимофійовича Качалова;
- голови профкому Івана Миколайовича Балана;
- головного інженера відділу капітального будівництва Костянтина Єрофійовича Слободенюка;
- начальника відділу обладнання Василя Семеновича Бондаренка;
- головного конструктора Анатолія Сильвестровича Кирпиченка;
- монтера зв’язку Олександра Івановича Колесніченка.
Силами медичних працівників у новій лікарні були створені всі умови для повноцінного обстеження та комплексного лікування працівників комбінату, зниження їх захворюваності.
Щоб лікарня відповідала всім сучасним вимогам силами медичних працівників довелося навіть провести деяку реконструкцію, особливо реанімаційно-операційного блоку, силами:
- головного лікаря Олега Лук’яновича Прокопчука;
- завідуючого анестезіологічного відділення, кандидата медичних наук Валерія Євгеновича Грушевського;
- старшої медсестри хірургічного відділення Ольги Артемівни Грінь;
- старшої медсестри анестезіологічного відділення Лариси Анатоліївни Губенко.
А це дозволило комбінату за роки 1Х п’ятирічки виробити понад план 1млн. 166 тис. т сирої руди та 600 тис. т окотишів.
У 1980р. керівництво комбінату та медсанчастини обґрунтували і довели необхідність та отримали дозвіл Міністерства чорної металургії УРСР на видачу проектного завдання будівництва другої черги комплексу медсанчастини комбінату.
Проектне завдання отримав Криворізький філіал інституту «Дніпроцивільпроект», а головним інженером проекту призначено Геннадія Рафаїловича Сокола.
Після довгих пошуків потрібного типового проекту він знайдений у «Моспроекті-3», але для застосування лише в Москві. І знову з великими зусиллями отримано дозвіл Держбуду України на розробку індивідуального проекту на основі цього московського типового проекту.
При допомозі начальника управління капітального будівництва Криворізького міськвиконкому Бориса Івановича Голікова проект зроблено найсучаснішим: 360 ліжковий корпус принципово перероблений з тим, щоб у кожній палаті був свій санітарний вузол, а у проект поліклініки покладений блочний принцип розташування по лікарським спеціальностям.
У 1981р. почато будівництво комплексу медсанчастини з нової поліклініки на 600 відвідувань у зміну та рентгенологічного відділення на 4 рентгенкабінети.
Будівництво вів трест «Криворіжпівнічбуд»:
- управлячий Євгеній Степанович Мороз;
Генеральний підрядник – будівельне управління №7:
- управляючий Валентин Михайлович Малега;
- головний інженер Олександр Порфирович Ракитенко;
- прораб Олександр Іванович Губарев.
30 жовтня 1984р. поліклініка та рентгенвідділення кошторисною вартістю 1млн. 27 тис. крб. здані в експлуатацію і вже 6 листопада 1984р. в них було прийнято перших пацієнтів.
А будівельники почали будівництво нового 8-ми поверхового корпусу стаціонару, сховища цивільної оборони, харчоблоку на 600 порцій та котельної на 4 котли.
Постало питання про спеціалізацію лікарні і її адміністрація у особі головного лікаря Прокопчука О.Л., заступника головного лікаря по лікувальній справі Васильєвої Л.І., завідуючого проктологічним центром Харченка М.М. переконали міський відділ охорони здоров’я у необхідності створення першого на Україні інтегрованого центру захворювань системи органів травлення.
Ідея полягала в тому, що кожен мешканець міста з патологією органів травлення після первинного обстеження у дільничного лікаря направлявся у поліклінічний відділ центру де, щоденно працюючі спеціалісти, оглядали його, проводили дообстеження та, відповідно до виявленої патології, направляли хворого для продовження лікування у лікарні за місцем проживання, чи самі продовжували амбулаторне лікування, або рекомендували госпіталізацію в стаціонарний відділ центру. В стаціонарному відділі терапевтичні та хірургічні відділення були попарно спеціалізовані по спорідненій патології:
- стравохід, шлунок та дванадцятипала кишка;
- печінка, жовчний міхур, жовчовивідні шляхи, підшлункова залоза;
- кишечник.
Теоретичну і практичну допомогу у реалізації ідеї надав Дніпропетровський науково-дослідний інститут гастроентерології у особі:
- директора Юрія Олександровича Філіппова, доктора медичних наук, професора;
- керівника науково-організаційного відділу Здислава Миколайовича Галенка, кандидата медичних наук, старшого наукового працівника.
У ході будівництва виникла ідея комплексного оснащення лікарні. За допомогою Мінчормету СРСР керівництво комбінату і медсанчастини заключили договір на комплексну поставку обладнання фірмою «Хірана», ЧССР на суму 3 млн. валютних карбованців.
Спеціалістами фірми був знов переглянутий проект будівництва і проведено його пристосування до обладнання цієї фірми:
- керівник групи - Мілан Стриженець;
- технічний керівник - Володя Жажо.
Для ознайомлення з роботою обладнання цієї фірми в Чехословаччину у грудні 1988р. були направлені:
- заступник генерального директора комбінату Юрій Дементійович Салтовський;
- головний лікар Олег Лук’янович Прокопчук;
- головна медсестра Тетяна Миколаївна Дубровська.
Після остаточного узгодження з Чехословаччини у лікарню почало надходити та монтуватися імпортне обладнання спеціалістами цієї фірми.
Все це затримало хід будівництва і обладнання лікарні.
31 грудня 1990р. Державною комісією на чолі з заступником голови виконкому Федором Михайловичем Третьяковим був підписаний акт і прийнятий у експлуатацію весь комплекс медико-санітарної частини Центрального гірничо-збагачувального комбінату м. Кривого Рогу.
Почалось його освоєння. Хірургічне відділення № 1 було переведене з міської лікарні № 16, а хірургічне відділення № 2 – з міської лікарні № 4, токсикологічне відділення з комплексом «Штучна нирка» було переведене з міської лікарні № 2. Терапевтичні відділення №№ 1, 2, 3 були створені заново.
Створення центру було завершено наказом міського відділу охорони здоров’я від 24.09.92р. №494 «Об организации и работе центра заболеваний системы пищеварения – ЦЗСП». Так у Кривбасі з’явився ще один новий унікальний центр. Вже у перші роки свого існування він забезпечив зниження захворювання системи органів травлення мешканців Кривого Рогу.
Особливо значних успіхів досягли хірургічні відділення - № 1 під керівництвом Івана Семеновича Стародубцева, кандидата медичних наук, хірурга вищої категорії та № 2 під керівництвом Володимира Миколайовича Лук’яненка, хірурга вищої категорії, проктологічне відділення під керівництвом Миколи Миколайовича Харченка, хірурга вищої категорії, а також гастроентерологічне відділення під керівництвом Лариси Петрівни Агеєнко, гастроентеролога вищої категорії.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат 50 років створював свою медико-санітарну службу на базі міської лікарні № 16, яка працювала як його медико-санітарна частина відкритого типу.
При цьому у структурі лікарні знаходилася цехова поліклініка, що утримувалася за рахунок бюджету. Комбінат побудував та оснастив поліклініку на 1200 відвідувачів, стаціонар на 560 ліжок, допомагав їх утримувати як фінансово, так і матеріально-технічно.
Всі працівники комбінату отримували значну медико-санітарну допомогу і тому їх захворюваність була однією з найнижчих у Кривбасі.
Але відділ охорони здоров’я виконкому Криворізької міської ради своїм наказом №273 від 31.05.96р. закрив цехову поліклініку та скоротив штати, ліквідувавши медсанчастину комбінату.
За минулі після цього два роки захворюваність працівників комбінату зросла вдвічі, наносячи великі економічні, соціальні та медичні збитки комбінату.
Тільки з призначенням нового голови правління, генерального директора ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Володимира Петровича Мовчана ним було відновлене переважне та пільгове надання усієї медико-санітарної допомоги працівникам комбінату шляхом створення медико-санітарної частини відкритого типу на базі міської лікарні № 16 м. Кривого Рогу.
29 травня 1998р. ним та головним лікарем був підписаний договір №715-05-4/98 про порядок надання медико-санітарної допомоги працівникам комбінату. Почалася нова ера надання медико-санітарної допомоги працівникам комбінату.
Не дивлячись на економічні та, пов’язані з ними, матеріальні труднощі колектив лікарні продовжує свою благородну справу надання медико-санітарної допомоги населенню Кривого Рогу та працівникам ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»
Перші будівлі 16-ї міської лікарні
Перше хірургічне відділення, як підрозділ 16-ї міської лікарні, почало функціювати з 15-го січня 1991 року з штатним розписом гнійного хірургічного відділення, переведеного з 6-ї міської лікарні.
20.06.1991р. на базі 1-го хірургічного відділення організовано міський центр гострих шлунково-кишкових кровотеч (ГШКК). Штатний розпис відділення був підсилений 1.5 ставками лікаря ендоскопіста, розпорядженням міського відділу охорони здоров'я від 24.02.1992р. перше хірургічне відділення являлось гастроентерологічним, з субцентром ГШКК, та підрозділом центра захворювань системи органів травлення, відкритого на базі 16-ї міської лікарні.
Згідно положення про відділення вирішувались питання:
- Проведення планової та ургентної допомоги робітникам промислових підприємств та населенню району обслуговування 16-ї міської лікарнею.
- Як функціональній одиниці регіонарного гастроентерологічного диспансеру - проведення консультативно-методологічної та практичної допомоги хворим гастроентерологічного профілю (захворювання стравоходу, шлунка та 12п. кишки) м. Кривого Рогу і сільських районів Дніпропетровської області (Софіївського, Широківського та Апостолівського районів).
- Як міський "центр" Кривого Рога, проведення діагностичної та хірургічної допомоги хворим з ГШКК; проведення аналізу та формування взаємодії ведення виявленої патології, розробка та впровадження новітніх консервативних та оперативних методів лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч з метою зниження загальної та післяопераційної летальностей.
З часу відкриття відділення виконувало функції, загально-хірургічного відділення (30 ліжок) разом з 2-м хірургічним відділенням (60 ліжок) по обслуговуванню населення закріпленого за 9,6, та 16-ю міськими лікарнями.
Та головним завданням відділення стали питання розробки організаційно-методологічних положень єдиної тактики, методів лікування та профілактики ГШКК, в першу чергу при виразковій хворобі шлунка та 12п. кишки. В кінці 80-х та початку 90-х років XX сторіччя, коли хірургічні методи лікування виразкової хвороби були головними, в умовах соціально-економічної кризи та недостатнього фінансування в медицині, в 2-2.5 рази збільшились показники поширеності та захворюваності при виразковій хворобі на 10 тис. населення. Показники післяопераційної та загальної летальності при гастро дуоденальних виразках ускладнених кровотечею, були занадто високими (15-18%, 8-10%, відповідно) у хворих похилого віку досягали 40-60%. Не кращими ці показники були в м. Кривому Розі: 1988р. - 28.6%; 1989 -18.4%; 1990р. -16.1%; при загальній летальності 7.5%, при консервативному лікуванні -4.5%.
В роботі центра ГШКК основними питаннями стали лікування та профілактика ГШКК виразкового ґенезу:
- Підбір оптимальних варіантів екстреної диференційної діагностики;
- Прогнозування перебігу ГШКК;
- Розробка оптимальних методів консервативного та оперативного лікування, методів реабілітації та профілактики виразкової хвороби;
- Зниження показників післяопераційної та загальної летальності.
В основі діяльності «центра» ГШКК заложені положення активно-вичікувальної тактики з індивідуально-диференційним підбором методів лікування.
При ГШКК виразкової хвороби створюються чотири групи хворих, з чітким визначенням причини, локалізації джерела кровотечі, нозологічної причетності та ступені тяжкості:
1 група - це хворі з продовженою профузною, загрозливою для життя, кровотечею. Такі хворі направляються в реанімаційне чи в операційне відділення, де після короткочасної підготовки (до 2-6 годин) проводиться операція. У хворих з високим ризиком оперативного втручання, особливо у випадках гострої чи симптоматичної виразок, старечого та похилого віку, після діагностичної ендоскопії виконується ендоскопічний гемостаз інфільтраційним склерозуванням, який, по показникам доповнюється ендоскопічною медикаментозною ваготомією по Тейлору, з подальшим проведенням ендоскопічного моніторингу. При неефективності ендоскопічного гемостазу, проводиться оперативне втручання в паліативному обсязі.
2 група - це хворі з зупиненою кровотечею середнього і тяжкого ступеня, з нестійким гемостазом або загрозою кровотечі (Форрест 2А, В, С). Для профілактики рецидиву кровотечі проводиться інфільтраційне склерозування дна виразки, моніторінгове ендоскопічне забезпечення. При нестійкому гемостазі хворі оперуються в ранньому відстроченому періоді. При відсутності загрози рецидиву кровотечі, проводиться стабілізуюча і антисекреторна терапія. Пропонується оперативне лікування в відстроченому періоді, а при незгоді - через 12-16 діб хворий переводиться в терапевтичне відділення, або на амбулаторне лікування. При виразковому анамнезі, чи наявності кровотечі в анамнезі, рекомендується проведення МЕВ по Тейлору (в ізольованому варіанті).
3 група - хворі з кровотечею, що відбулася, з легкою або середньою ступеню, з надійним гемостазом (Форрест 3). Таким хворим проводиться противиразкова терапія, подальше дообстеження і хворих оперують в ранній плановий період (на 12-14 добу), після чого вони переводяться в терапевтичне відділення. При відмові від операції, після проведення консервативної терапії і при стабільному гемостазі, через 12-16 діб хворі виписуються на амбулаторне лікування.
4 група - хворі підвищеного ризику, що мають вкрай нестійкий гемостаз або загрозу кровотечі, (у яких супутня патологія настільки тяжка, що ризик втручання або анестезіологічної дії перевищує ризик операції); а також хворі, які категорично відмовляються від оперативного втручання. Таким хворим проводиться ендоскопічний гемостаз, гемостатична, стабілізуюча, антисекреторна терапія блокаторами протонової помпи, Н2 рецепторів гістаміна. Хворих з виразковим анамнезом, а також у випадках необхідності (по фоновій патології) тривалого прийому нестероідних противозапальних чи ульцерогенних препаратів, гормонів проводиться мініінвазивні ендоскопічні втручання, ерадикація НР.
Активність кровотечі визначаємо ендоскопічне по Форресту (1973р.) У відділенні освоєно і застосовується весь арсенал хірургічних операцій для лікування виразкової хвороби.
Для виконання задач в центрі ГШКК підготовлені і працюють професійно-підготовлені кадри.
В першому періоді роботи центра ГШКК (1991-1998р.р.), згідно положень хірургічної доктрини на той період, притримувались високої хірургічної активності (24.3%-12.5%).
Було оперовано на висоті кровотечі 518 хворих, в відстроченому періоді - 249, всього - 767 хворих.
В другому періоді (з 1999 по 2008р.р.) на висоті кровотечі оперовано лише - 320 (в 2 раза менше), в відстроченому періоді - 30 хворих (в 10 раз менше). При цьому на висоті кровотечі хірургічна активність була значно меншою (8.3-2.35%).
Третій період з 2013 року завдяки праці Береговенка І.М. знаменується впровадженням нових методів ендоскопічного гемостазу за вдяки придбанням нової удосконаленої апаратури, а саме: широко застосовується ендоскопічна хірургія, нові ендоскопічні методи гемостазу: ін’єкційний гемостаз, клішування джерел кровотечі, аргоно-плазмова коагуляція, склерозування та лігування варікозно-розширенних вен стравоходу, ендоскопічна поліпектомія з субсерозною дирекцією. Ендоскопічна балона дилатація стриктур шлунково-кишкового тракту, стентування.
Аналіз, та переосмислення результатів роботи, впровадження новітніх лікувально-діагностичних ендоскопічних технологій, консервативних методів лікування виразкової хвороби, етапно - програмірованих операцій в адаптивному режимі, 3-х етапного реабілітаційного лікування стали основною стабільності задовільних результатів роботи.
За останні роки стабілізований приріст виразкової хвороби, ускладненої кровотечею, на фоні високих показників розповсюдженості виразкової хвороби на 10 тис., з тенденцією до збільшення. Рецидиви виразкової хвороби з кровотечею з 48.2% знижені до 7-8%. Хірурги «центру» приймають участь в проведені республіканських науково-практичних конференціях, з’їздах.
Колектив 1-го хірургічного відділення з натхненням та вірою в краще майбутнє продовжує вирішувати нелегкі проблеми хворих з ГШКК.
ІСТОРІЯ
ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ, РОБОТИ
хірургічного відділення № 1 КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради
З відкриттям кафедри хірургії факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту, яку очолила доктор медичних наук професор Четверикова Віра Миколаївна, восени 1973 року на базі 60-ліжкового хірургічного відділення 6-ї міської лікарні постало питання про розширення ліжкової бази кафедри. У зв’язку з цим травматологічне відділення на 60 ліжок було переведене з 6-ї лікарні до 8-ї лікарні. На площі бувшого травматологічного відділення у серпні 1974 року було розгорнуте додатково ще одне хірургічне відділення, яке отримало № 1. Хірургічному відділенню, що вже існувало, був присвоєний № 2.
Завідувати хірургічним відділенням № 1 був запрошений лікар хірург 1-ї міської лікарні Гурін Федір Сергійович. Старшою сестрою у відділенні залишилася медсестра медична старша травматологічного відділення Ягодка Лідія Андріївна. Першими ординаторами відділення були Бездітко Володимир Опанасович, Ковтонюк Володимир Андрійович, Хаєнська Жанна Петрівна.
З різних причин восени 1976 року у відділенні змінилося керівництво. Завідувачем відділення був призначений лікар хірургічного відділення № 2 хірург І категорії Клименко Олександр Максимович, старшою медсестрою стала Пантелеймонова Валентина Василівна, потім її змінила медсестра Бабіченко Катерина Стапанівна.
У червні 1982 року завідувачем відділення був призначений лікар хірургічного відділення № 2 Зимогляд Ігор Васильович. Через деякий час старшою медсестрою у відділенні стала Супруненко Наталя Миколаївна. З 1985 року на базі кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Дніпропетровського медінституту, яку очолив кандидат медичних наук доцент Люлько Іван Володимирович, за домовленістю з Криворізьким міським відділом охорони здоров’я, почали концентруватися хворі з шлунково-кишковими кровотечами різних причин.
У зв’язку з реорганізацією хірургічної служби 1 лютого 1991 року відділення у повному складі було переведене до 16-ї міської лікарні, де також отримало № 1. Після зміни розташування відділення його очолив асистент кафедри хірургії кандидат медичних наук хірург вищої категорії Стародубцев Іван Семенович, який успішно керував відділенням понад 22 роки. Під час завідування Стародубцева І.С. старшими медсестрами у відділенні працювали Дубровська Тетяна Миколаївна та Кошик Людмила Володимирівна.
Наказом Криворізького міського відділу охорони здоров’я № 281 від 23.05.91 p. На базі хірургічного відділення № 1 був відкритий центр по лікуванню хворих з шлунково-кишковими кровотечами, який продовжує успішно існувати понад 25 років.
У вересні 2013 року відділення очолив лікар хірург вищої категорії з хірургічного відділення № 2 Береговенко Ігор Миколайович. Незабаром змінилася і старша медсестра відділення, нею стала Гаркушина Ірина Вікторівна.
Після передчасної смерті завідувача хірургічного відділення № 1 Береговенка І.М. у березні 2017 року завідувачем відділення був призначений лікар цього ж відділення Федюшкін Сергій Олександрович, який докладає всіх зусиль для успішного лікування хворих, зміцнення позицій відділення як у місті, так і у Дніпропетровській області.
Хірургічне відділення обладнане апаратурою: ERBE ICC 300, ЛАПАРОСКОПІЧНА СТІЙКА - AESCULAP, ПАТОНМЕД
В різні роки у хірургічному відділенні № 1 6-ї та 16-ї лікарень працювали лікарі Попов Володимир Федорович, Капшитар Олекандр Васильович, Харченко Микола Миколайович, Левкін Володимир Якович, Мещеряков Михайло Іванович, Подвалюк Віктор Федорович, Лук’яненко Володимир Миколайович, Зимогляд Ігор васильович, Ковтонюк Володимир Андрійович, Коваль В’ячеслав Григорович, Савенко Володимир Анатолійович, Терещенко Василь Васильович. Успішно у теперішній час працюють лікарі Стародубцев Іван Семенович, Хаєнська Жанна Петрівна, Стародубцев Олег Іванович, Антонік Олександр Валерійович, Терещенко Сергій Васильович, Петров Костянтин Євгенович, Вінівітін Андрій Володимирович, Пуляєв Олександр Іванович, Пуга Андрій Анатолійович, Гур’янова Альона Олександрівна . Честь їм та хвала за їхню важку благородну працю!
Інформацію підготував заступник гол. лікаря з хірургічної допомоги 16-ї лікарні В.А. Ковтонюк
МИ СПІВПРАЦЮЄМО
НАШІ СПОНСОРИ ТА МЕЦЕНАТИ
ТОВ «Стіл Ворк»
"Юридична допомога" Голуб Сергій Олександрович